-0°C
Ранок 3°C
День 2°C
Вечір 1°C
Ніч 4°C
27.6528
32.633.05
Push-повідомлення
Отримувати повідомлення з:
Пуш повідомлення заблоковоні, включіть їх і перезавантажте сторінку.
-0°C
Ранок 3°C
День 2°C
Вечір 1°C
Ніч 4°C
27.6528
32.633.05
Безкоштовно в газету "ЛО"! Подати оголошення Безкоштовно
Став свідком? Розкажи іншим! Подати Матеріал
Push-повідомлення
Отримувати повідомлення з:
Пуш повідомлення заблоковані, включіть їх і перезавантажте сторінку.

Топ дивних ідей, що принесли великі статки

Останнім часом стало популярно досліджувати їхні історії успіху та випускати книги-біографії. Так, мова піде про мільйонерів. Майже у 90% випадків у історіях про багачів є факти недоспаних ночей, економії, постійного навчання на своїх помилках та невтомної праці. Не всім під силу йти цим шляхом, та й в Україні немає таких можливостей як, наприклад, в Америці. Але інколи і без стартового капіталу та економічної освіти можна заробити мільйони чи навіть мільярди.

Презентуємо вам кілька дивних або навіть божевільних ідей, які принесли купу грошей їхнім власникам.

Надихайтесь і ,можливо, ваша ідея скоро може стати проривом, що принесе мільйони.

Хочемо попередити: завжди записуйте свої ідеї та не відмовляйтесь від них завчасно, адже можете втрапити в ту ж саму пастку, що і винахідник смайлика.

Смайлик

Ось його історія: у далекому 1963 році американець Гарві Болл працював дизайнером. Тоді він отримав замовлення від однієї страхової компанії, яка хотіла створити яскравий та життєрадісний образ для значків своїх агентів. Гарві виконав замовлення всього за 10 хвилин: він намалював жовте усміхнене личко з двома крапками замість очей та кривою (що зійшла за посмішку). Він був творцем першого канонічного смайлика і взяв за свою роботу лише 45 доларів.

Компанії дуже сподобався символ і вони замовили більше 10 тисяч значків з цим малюнком. А згодом і всю Америку почало лихоманити: смайли друкували на чашках, стікерах, футболках. Тоді Гарві Болл не вважав за потрібне зареєструвати свої авторські права на малюнок. І вже через 8 років французький підприємець запатентував жовте усміхнене личко як свій винахід. А потім створив компанію Smiley Company, яка сьогодні володіє правами на смайл у більше ніж у 100 країнах (окрім США) та заробляє на цьому 130 мільйонів доларів щорічно.

Сайт із смішними картинками тварин

Як ви думаєте, звідки у інтернеті так багато смішних картинок із тваринами? Звідки це все почалось? Ми відповімо: у 2007 році, в той час доба Інтернету з розважальним контентом лише починалась, а соцмережі існували лише для повідомлень.

Тоді двоє друзів Ерік Накагава та Карі Унебасам вирішили створити сайт з смішними картинками просто для розваги. І його назву - «I can has cheeseburger» - вони навіть не вигадували, а просто скопіювали підпис з смішного фото, на якому кішка, ніби, тягнеться за чізбургером.

Але згодом сайт став цікавий не лише їм та їхнім друзями: вже за 5 місяців його існування добова кількість переглядів досягала 1,5 тисячі (непогана цифра як на 2007 рік чи не так?) Це дало змогу хлопцям монетизувати перегляди і отримувати прибутки. А у вересні 2007 року, після 9 місяців роботи сайту «I can has cheeseburger», його придбала група інвесторів за 2 мільйони доларів (на той час сайт щодня переглядали понад 500 000 разів).

Сьогодні «I can has cheeseburger» входить у мережу сайтів з назвою «The Cheezburger Network» з розважальним контентом. Статки мережі не розголошуються, але ще у 2011 році вона заробила близько 30 мільйонів доларів за рік.

Камінь-домашній улюбленець (Pet Rock)

Вас може здивувати, але камені також можуть бути домашніми улюбленцями і саме так американець Гарі Дал став мультимільйонером – він просто продавав камені, які називав Pet Rock.

Це було у 1975 році. Чоловік працював менеджером в рекламному агентстві. Гарі часто доводилось вислуховувати скарги своїх друзів на домашніх улюбленців, адже вони інколи псували меблі, потребували догляду і погано піддавались дресурі. Тоді він і вигадав свого ідеального домашнього улюбленця - камінця. Друзі сприйняли ідею як жарт, але Дал вирішив втілити її в життя.

Спершу від створив компанію під назвою «Rock Bottom Productions» («Продукція з скельного дна») і під цією маркою почав випускати камінців-домашніх улюбленців. До набору Pet Rock входили: будиночок камінця (він виглядав як картонна коробка для транспортування домашніх тварин), камінь та інструкція для догляду. В ній можна було прочитати як доглядати за новим улюбленцем та рекомендації з дресирування – як навчити камінь командам «сидіти», «лежати», «помри» і «до мене».

Камінці продавались по 3,95 долара за штуку, і за шість місяців їх купили більше 5 мільйонів людей. Попри те, що слава домашніх улюбленців-камінців була скороминущою, але вона швидко принесла своєму винахіднику більше 15 мільйонів доларів.

Ковдра з рукавами

Той момент, коли ви закутались у ковдру і нізащо в світі не хочете з неї вилазити, але вам потрібно або на ноутбуці серію переключити, або чаю попити, або сторінку книги перевернути, знаєте, так? Так от вихід з цієї непростої ситуації вигадав ще в 1998 році американський студент Гері Клегг. Йому на думку спало створити Slanket – ковдру з рукавами. На жаль, цю по-справжньому геніальну ідею він втілив в життя лише через 7 років.

У 2005 році він разом з братом відкрив компанію «Slanket» і після вдалого запуску пробної партії, ковдра з рукавами стала популярною спершу на всю країну, а потім розповсюдилась і на інші континенти. Мільйонерами вони з братом стали у 2009 році, коли за грудень було продано рекордну кількість ковдр – понад 4 мільйони.

Що говорити: навіть зараз в українських Інтернет-магазинах є великий вибір ковдр з рукавами, думаю, що і попит на них шалений.

Окунь Big Mouth Billy Bass

Big Mouth Billy Bass, - окуня, який прибитий до дошки, - вигадав ще у 1998 році віце-президент компанії «Gemmy Industries». Компанія виготовляє предмети декору, а також сезонні прикраси до свят. Ідея окуня Біллі прийшла до Джо Пельєттієрі після того як він завітав у магазин, в якому продавали мисливське і рибальське спорядження.

Ця тематична настінна прикраса спершу задумувався як річ, що має привертати увагу до нових покупців, які зайшли в магазин. Коли в окуні «Big Mouth Billy Bass» спрацьовув датчик руху, він починав плескати хвостиком, а потім повертав голову до відвідувачів та співав їм кілька рядків з двох пісень: Ела Гріна «Take Me To The River» або Боббі Макферріна «Don't Worry Be Happy».

Але дуже швидко іграшка стала популярною і люди почали її купувати для декору дому чи просто як сувенір. Саме тоді, коли її масово почали продавати в магазинах, продавці почали скаржились на неї, бо окуні «постійно співають і просто не можливо працювати». Тоді до окуня Біллі вирішили додати кнопку, яка б і активовувала його спів.

Придивіться уважніше, і в багатьох американських фільмах, ви помітите окуня, прибитого до дошки. В кінці 90-х цей окунь просто заполонив американські телевізійні шоу, про нього навіть згадували у «Сімпсонах».

Знаєте, якщо ви скажете що прибитий до дошки гумовий окунь, який ворушить хвостом і співає всього дві пісні – це несмак, то вам буде приємно дізнатись, що окунь «Big Mouth Billy Bass» висить на стінці у Барморальського замку королеви Єлезавети.

Різнокольорові желейні цукерки

Якщо ви думаєте, що солодощі приносять тільки карієс та проблем із шлунком, якщо їх буде забагато, то вам цікаво буде дізнатись про двох братів німців – Ханса та Поля Райгеля, які заробили на них мільйони. Райгелі після Другої світової війни відбудували кондитерську фабрику своєї сім’ї і тоді лише почали випускати мармеладних ведмедиків, що придумав їхній батько. Але цим вони не обмежились і вигадали більше 200 видів солодощів різних форм та смаків. Так на «солодкому» ринку розрослась і стала популярна компанія «Hаribo».

Головним «креатором» нових желейних фігурок був один з братів – Ханс Райгель. Зазвичай ідеї йому приходили після прочитання дитячих коміксів та перегляду мультфільмів.

Тож завдяки хорошій уяві компанія «Hаribo» розрослась: сьогодні на заводах вони виготовляють більше 100 мільйонів желейних фігурок за день, а прибутки компанії щорічно сягають 3 мільярдів доларів.

Ідея, зробити кав’ярню на кожному розі

«Starbucks». Нині це найбільша мережа кафе швидкого обслуговування у світі. На жаль, в Україні немає «Starbucks», але за кордоном це один з гігантів, які пропонують як і затишне місце для споживання кави, так і функцію «coffee to go». Саме такий спосіб споживання кави для нас звичний, але коли у 1982 році в кавовий бізнес, а саме в невелику компанію «Starbucks», прийшов Говард Шульц його ідею, продавати готову каву в чашках, відкинули. Тоді цей напій традиційно споживався або вдома, або на роботі. Згодом Шульцу довелось розпрощались з власниками компанії «Starbucks», яка розміщувалось в Сієтлі.

Попри невдачу, Говард був впевнений у своїй затії і хотів, щоб «на кожному розі будинку стояв невеликий кавовий магазин». Він вирішив вкласти гроші у власну кав’ярню, яка згодом принесла солідний прибуток, і дала можливість вже через 2 роки повернутись до «Starbucks» і викупити її у власників за 4 мільйони.

Це було у 1987 році. Вже через 30 років у 2017 році кофейні «Starbucks» розташовані у 55 країнах світу і налічують більше 24 тисяч торгових точок. Вони щорічно приносять своєму власнику Говарду Шульцу 1,1 мільярда доларів.


Тож якою б смішною чи безглуздою не здавалась вам ідея, не ставте на ній хрест. Краще скористайтесь цінним лайфхаком: всі ідеї, що у вас виникають, навіть найдурніші, записуйте у блокнот. І після цього забудьте за них на два тижні, лише коли збіжить цей час поверніться до них і ви дивитиметесь на них вже менш цинічно.


Дивіться також:

Оцінки:

0

Коментарі:

user
Loading...